З початку конфлікту в Україні в лютому 2022 року геополітичний ландшафт різко змінився, вплинувши на динаміку влади в усьому світі. Агресивні військові дії Росії викликали широке засудження та широкі санкції з боку Заходу, зокрема Сполучених Штатів та Європейського Союзу. Ці події мають значні наслідки не лише для Росії та України, а й для Китаю, країни, яка керується своїми власними складними політичними та економічними інтересами серед потрясінь.
Стратегічне обчислення Китаю: продаж зброї та закупівля енергії
Одним із критичних аспектів реакції Китаю на український конфлікт є його потенціал для торгівлі зброєю з Росією. Оскільки західні країни ввели обмеження на військові поставки до Росії, Китай має можливість скористатися цією прогалиною. Експорт збройових технологій до Росії міг би зміцнити стратегічне партнерство, демонструючи військовий потенціал Китаю, а також сприяючи розвитку його оборонної промисловості. Чи буде Китай брати участь у значних військових продажах Росії, залишається спірним питанням, яке багато в чому залежить від бажання Пекіна уникнути подальших санкцій із боку Заходу.
Окрім торгівлі зброєю, українська війна дала Китаю можливість закуповувати російські вуглеводні — нафту та природний газ — за значно зниженими цінами. Оскільки західні санкції ізолювали Росію від деяких сегментів світового енергетичного ринку, Китай став ключовим покупцем, зміцнюючи свою енергетичну безпеку, одночасно допомагаючи важливому союзнику. Ця динаміка приносить значну користь економіці Китаю, заощаджуючи кошти, одночасно збільшуючи енергопостачання, життєво важливе для його промислової бази.
Знижений статус Росії: молодше партнерство?
Конфлікт в Україні суттєво змінив міжнародне становище Росії, імовірно, відкинувши її до молодшого партнера у відносинах з Китаєм. У той час як обидві країни поділяють інтереси щодо протидії домінуванню Заходу, економічні недоліки Росії після санкцій роблять її вразливою для впливу Китаю. Отже, Китай може отримати вигоду від відносин, але за рахунок автономії Росії, що свідчить про можливий перехід до більш асиметричного альянсу.
Ця залежність викликає сумніви щодо довгострокової стійкості китайсько-російського партнерства. Хоча Китай, швидше за все, підтримуватиме Росію в короткостроковій перспективі для підтримки стабільності в її регіональній сфері та сприяння взаємним вигодам, ступінь його прихильності довгостроковому альянсу залишається невизначеним. Керівництво Китаю чітко усвідомлює, що залежність від економічно знедоленої нації може створити вразливість, особливо якщо Росія стане надто залежною від китайських інвестицій і технологій, за які згодом виявиться, що вона не може заплатити; тоді як Сполучені Штати застосували мита до Китаю, так що ринок для китайського експорту висох.
Вплив на відносини Китаю із Заходом
Підхід Китаю до українського конфлікту уважно стежать західні країни. Думка про те, що Китай стоїть на боці Росії, ускладнює його відносини зі Сполученими Штатами та Європейським Союзом, обидва стурбовані прагненнями Пекіна до глобального впливу. У той час як Пекін керує своєю зовнішньою політикою, він стикається з проблемою збалансування своїх стратегічних інтересів у Росії з бажанням підтримувати міцні економічні зв’язки із Заходом.
Хоча Китай виступає за мир і переговори, дії, сприйняті як підтримка Росії, можуть погіршити діалог із Заходом. Якщо конфлікт посилиться або якщо Китай помітно поглибить свої військові відносини з Росією, це може призвести до переналагодження відносин з Америкою та ЄС, що потенційно призведе до подальшої ізоляції або санкцій проти Китаю.
Чи в інтересах Китаю продовження конфлікту?
Геополітична стратегія Китаю викликає питання про те, чи вважає він продовження конфлікту в Україні вигідним. Затяжний конфлікт може служити інтересам Китаю, зосереджуючи західні країни на Європі, потенційно обмежуючи ресурси та увагу, спрямовані на протидію китайському впливу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Ослаблення Заходу також може призвести до зниження рішучості проти агресивної політики Китаю на Тайвані та в Південно-Китайському морі.
І навпаки, триваюча нестабільність в Україні може спричинити хвильові ефекти у світовій економіці, включаючи перебої в ланцюгах поставок і високі ціни на енергоносії, що може зашкодити зростанню Китаю. Крім того, тривалий конфлікт може напружити економіку Китаю, якщо санкції продовжуватимуть зміцнювати антикитайські коаліції на Заході, особливо зараз, коли при владі у Вашингтоні, округ Колумбія, явно антикитайська адміністрація Дональда Трампа.
Геополітичні зруйнування та баланс сил
Конфлікт в Україні змінює глобальну геополітику, і з’являються нові позиції. Оскільки Китай прагне закріпити свій вплив у багатополярному світі, динаміка, спричинена війною в Україні, може призвести до перегляду балансу сил, де опозиція гегемонії Заходу все більше об’єднує Росію, Китай та інші країни, які знають санкції Заходу.
Водночас, якщо війна й надалі зменшуватиме позиції Росії на світовій арені, вона може створити можливості для таких країн, як Індія чи Іран, посилити свою роль на міжнародній арені, ускладнюючи економічні та політичні зв’язки, які пов’язують договори в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
З нетерпінням чекаю
Конфлікт в Україні створює для Китаю як можливості, так і виклики. Динаміка продажу зброї, закупівля енергоресурсів і зміна глобального балансу змушують Китай обережно орієнтуватися у своїх відносинах, балансуючи між зростаючими зв’язками з Росією на тлі дедалі більших напружених відносин із Заходом. Вплив конфлікту на зовнішню політику Китаю залишається важливою сферою інтересів, після чого світ спостерігає за розгортанням геополітичних наслідків. Оскільки Китай маневрує через ці складності, його довгострокові стратегічні переваги та узгодження з Росією, ймовірно, залишаються мінливими, відображаючи постійну невизначеність, притаманну сучасній глобальній політиці.