Зміцнення кордонів: Балтійська лінія оборони

Естонія, Латвія та Литва ініціювали будівництво Балтійської оборонної лінії, тристороннього фортифікаційного проекту вздовж своїх кордонів з Росією та Білоруссю. Тільки в Естонії поблизу російського кордону риють протитанкові рови (глибиною 3 м × шириною 4 м).

Заплановані доповнення включають до 28 бункерів та місць зберігання, а Латвія та Литва планують розпочати аналогічні роботи відповідно до літа та осені. Ця ініціатива служить подвійній меті: уповільненню просування механізованих сил у кризових ситуаціях та сигналуванню оборонної рішучості.

Нарощування військових сил і передова присутність НАТО

1. Навчання та навчання НАТО

Щорічні навчання НАТО, такі як BALTOPS та інші навчання, спрямовані на Балтику, активізувалися. Ці масштабні навчання, в яких беруть участь десятки кораблів і тисячі військовослужбовців, імітують військові реакції на потенційне зіткнення з Росією. Росія відкрито критикує ці маневри, називаючи їх провокаціями та репетиціями агресії проти Москви.

2. Постійне розгортання військ

Посилена передова присутність НАТО (eFP) залишається наріжним каменем стримування. Багатонаціональні бойові групи ротуються в Естонії, Латвії та Литві, очолювані відповідно Великою Британією, Канадою, Німеччиною та Сполученими Штатами. Німеччина значно розширила свою роль, створивши 45-ту танкову бригаду «Литвауен» – важкий механізований підрозділ, постійно дислокований у Литві з 1 квітня 2025 року, з планами досягти повної оперативної спроможності (≈2000 військовослужбовців) до середини 2026 року.

Витрати на оборону та мобілізація

1. Збільшення бюджету

Литва постійно збільшувала витрати на оборону, досягнувши 3% ВВП у 2024 році та плануючи подальше збільшення до 2,3 мільярда євро. Естонія прагне підвищити витрати вище 4% до 2026 року; Латвія наслідує цей приклад, зобов'язавшись досягти 4% у 2026 році, а потім рухаючись до 5%.

2. Відродження військової повинності

Латвія відновила обов'язкову військову службу для чоловіків віком 18–27 років, тоді як Литва відновила військовий призов у 2015 році та розширила свої резервні та мобілізаційні можливості.

3. Розвиток вітчизняної зброї

У червні 2024 року Литва уклала угоду на 200 мільйонів євро з німецьким виробником зброї Rheinmetall про будівництво заводу з виробництва боєприпасів для 155-мм снарядів, який, як очікується, запрацює до кінця 2025 року.

Цивільна готовність та інфраструктура

1. Планування евакуації

Міністри внутрішніх справ розробили плани масової евакуації через кордон, нанесли на карти коридорів та систем підтримки вразливих груп, щоб забезпечити швидке пересування цивільного населення в умовах кризи.

2. Енергетична незалежність

9 лютого 2025 року Балтійські електромережі офіційно синхронізувалися з Континентальною Європою (CESA), повністю розірвавши зв'язки з контрольованою Росією інфраструктурою BRELL, що є важливою віхою в енергетичній безпеці.

Сприйняття загрози з боку Росії

Російська влада виступила з суворими попередженнями, стверджуючи, що навчання НАТО є репетицією війни, та засуджуючи підтримку країнами Балтії платформ, здатних нести ядерну зброю, таких як готовність Естонії розмістити на своїй території винищувачі F-35. Росія також розгорнула масштабні навчання, такі як «Захід-2025», поблизу Білорусі, що підігріває побоювання щодо нападу на північному фронті. Керівник зовнішньої розвідки Росії нещодавно наголосив, що укріплення Балтії та Польщі є першочерговими та пріоритетними для ударів у відповідь.

Аналіз: Стратегічні наслідки

Балтійські країни, усвідомлюючи подвійний ризик російської агресії після подій у Україні та ненадійних гарантій безпеки США, дотримуються багаторівневої оборонної стратегії:

1. Інфраструктура жорсткої оборони – рови, бункери та перешкоди через кордони.

2. Передова присутність НАТО – постійне та ротаційне розгортання військ для ускладнення оперативного планування Росії.

3. Модернізація військової справи – збільшення витрат, військового обов’язку та виробництва озброєння.

4. Цивільна стійкість – системи евакуації та роз’єднання енергопостачання для підтримки функціонування суспільства в умовах стресу.

Ці заходи разом утворюють комплекс стримування, призначений для запобігання будь-якому звичайному наступу Росії та підвищення готовності до гібридних загроз, включаючи диверсії та кібератак, про що свідчать нещодавні розслідування підпалів та розвідувальних даних.

Висновки

Балтійські країни перетворилися з пасивних форпостів НАТО на проактивних захисників, готуючи суспільство, інфраструктуру та військові сили до швидкої та прогресивної відповіді на будь-яку російську агресію. Чи то через укріплені кордони, інтегровані бойові групи НАТО, бронетанкові бригади, чи стійке цивільне планування, Балтійські країни готуються до сценаріїв «плану Б» — якщо дипломатія та стримування зазнають невдачі.

У регіоні, що залежить від геополітики, ці приготування говорять багато про що: малі держави можуть мобілізувати стратегію, союзи та суспільну стійкість, щоб протистояти загрозам, які, як тільки вони виникнуть, можуть охопити всю Європу.