Торгова політика Дональда Трампа широко обговорюється в економічних і політичних колах, і багато спостерігачів порівнюють її з історичною економічною філософією меркантилізму. Меркантилізм, який домінував у світовій торговельній політиці з 16 по 19 століття, виступав за активне сальдо торгівлі, високі тарифи та державне втручання в економічні справи для зміцнення національних економік. Пізніше ця філософія була замінена теорією порівняльних переваг, яка стверджувала про лібералізацію торгівлі для максимізації глобальної економічної ефективності та добробуту споживачів. Запровадження Трампом мит, зокрема на китайський імпорт, викликає питання про те, чи може відродження меркантилістської політики успішно відновити американську промисловість, і які ширші наслідки такої політики можуть бути для глобалізованої економіки.
Економічна філософія меркантилізму
Меркантилізм був економічною доктриною, яка ґрунтувалася на вірі в те, що національне багатство та могутність найкраще досягаються шляхом накопичення дорогоцінних металів через сприятливий торговий баланс. Уряди прагнули максимізувати експорт, мінімізуючи імпорт за допомогою протекціоністських заходів, таких як високі тарифи, субсидії для вітчизняної промисловості та обмежувальна торгова політика. Ця система заохочувала самозабезпечення та державне втручання в економічні справи для захисту вітчизняних виробників від іноземної конкуренції.
Хоча меркантилізм призвів до економічного зростання в багатьох європейських країнах і Сполучених Штатах у 19 столітті, він також створив неефективність і економічні деформації. Адам Сміт, а пізніше Девід Рікардо критикували меркантилізм, натомість виступаючи за вільну торгівлю на основі принципу порівняльних переваг. Порівняльна перевага передбачає, що країни повинні спеціалізуватися на виробництві товарів, де вони мають відносну перевагу в ефективності, що призводить до загальних економічних вигод через нижчі ціни та вищу продуктивність. Ця теорія лежала в основі поступового зниження тарифів, особливо у 20-му столітті відповідно до таких угод, як Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) і Світова організація торгівлі (СОТ).
Меркантилізм і піднесення американської промисловості
Незважаючи на теоретичні переваги вільної торгівлі, Сполучені Штати історично покладалися на меркантилістську політику для розвитку своєї промислової бази в 19 столітті. Високі тарифи захищали американську промисловість, що розвивалася, від британської та європейської конкуренції, даючи змогу розширити вітчизняне виробництво. Тариф 1816 року, тариф Моррілла 1861 року та подальші протекціоністські заходи сприяли індустріалізації Америки. До кінця 19-го та початку 20-го століть Сполучені Штати перевершили Великобританію за обсягом промислового виробництва, чому частково сприяла ця протекціоністська політика.
Зростання економіки США разом із переходом від британського фунта стерлінгів до долара США як домінуючої світової валюти також відображало цю економічну траєкторію. У 1870 році на Сполучені Штати припадало приблизно 23% світового промислового виробництва; до 1913 року цей показник зріс до 35%, перевершивши Британію та Німеччину. Після Другої світової війни долар США став основною валютою міжнародної торгівлі, ще більше зміцнивши економічне домінування Америки.
Перехід до вільної торгівлі та занепад американського виробництва
У другій половині 20-го століття відбувся рішучий відхід від протекціонізму, спричинений утворенням ГАТТ, СОТ і регіональних торгових угод, таких як НАФТА. Хоча ця політика сприяла глобальній економічній інтеграції, вона також сприяла занепаду виробництва в США, оскільки країни з нижчим рівнем доходу та дешевшою робочою силою, такі як Китай, почали домінувати у світовому виробництві. Передача виробничих робочих місць на аутсорсинг призвела до економічного спаду в багатьох американських промислових центрах, особливо в регіонах Середнього Заходу та Руст-Белт, оскільки компанії перенесли виробництво, щоб максимізувати прибутки.
Тарифна політика Трампа: повернення до меркантилізму?
Торговельна політика Дональда Трампа, включаючи тарифи на сталь, алюміній і китайські товари, свідчить про потенційне відродження меркантилістського мислення. Метою цієї політики є захист національної промисловості, зменшення дефіциту торговельного балансу США та протидія зростаючому економічному впливу Китаю. Однак ефективність тарифів у досягненні цих цілей залишається дискусійною.
У короткостроковій перспективі тарифи часто призводять до заходів у відповідь з боку торгових партнерів, що підвищує витрати як для виробників, так і для споживачів. Наприклад, у відповідь тарифи Китаю на американську сільськогосподарську продукцію негативно вплинули на фермерів США, вимагаючи державних субсидій для пом’якшення збитків. Крім того, у глобалізованому ланцюжку постачання, де компоненти промислових товарів багаторазово перетинають кордони, тарифи можуть накопичуватися на кількох етапах, збільшуючи витрати виробництва та знижуючи конкурентоспроможність.
Довгострокові наслідки відродження меркантилізму
Повернення до меркантилістської політики має значні довгострокові наслідки для світової економіки.
Сполучені Штати: Хоча тарифи можуть забезпечити тимчасове полегшення для певних галузей, вони також ризикують знизити загальну економічну ефективність. Протекціоністські заходи можуть перешкоджати інноваціям і конкурентоспроможності, а мита у відповідь можуть обмежити доступ на ринок для американського експорту. З часом вищі споживчі ціни та торговельні конфлікти можуть підірвати економічні прибутки.
Європейський Союз: ЄС, який традиційно віддає перевагу вільній торгівлі, погрожував відповісти на протекціонізм США контрзаходами, що потенційно призведе до торгових суперечок і економічної фрагментації. Європейські економіки, які залежать від глобальних ланцюгів поставок, можуть зіткнутися зі збільшенням витрат і зниженням конкурентоспроможності.
Китай: Хоча Китай покладався на державне втручання для створення своєї промислової бази, тривалі торговельні конфлікти зі Сполученими Штатами можуть порушити ланцюжки поставок і сповільнити економічне зростання. Проте здатність Китаю орієнтуватися на альтернативні ринки в Азії, Африці та Європі може з часом зменшити вплив тарифів США.
Висновок
Тарифна політика Трампа відображає елементи меркантилістської думки, спрямованої на захист вітчизняної промисловості та протидію торговому дисбалансу. Однак у взаємопов’язаній глобальній економіці ефективність такої політики залишається невизначеною. Короткострокові наслідки включають збої в торгівлі та вищі споживчі витрати (все ще подальше зростання роздрібних цін, від якого постраждала більша частина світу після початку кризи COVID у 2019 році), тоді як довгострокові наслідки можуть включати економічну неефективність і перебудову торгівлі.
Історичний перехід від меркантилізму до вільної торгівлі свідчить про те, що хоча протекціоністські заходи можуть підтримувати промислове зростання в певних умовах, вони також ризикують довгостроковою економічною стагнацією, якщо вони перешкоджають конкуренції та інноваціям. Оскільки світовий економічний ландшафт продовжує розвиватися, баланс між протекціонізмом і вільною торгівлею залишатиметься критичним питанням у формуванні майбутнього міжнародної торгівлі.