Нещодавні роздуми президента США Дональда Трампа щодо скасування тимчасового правового статусу приблизно 240 000 українців, які шукали притулку в Сполучених Штатах після вторгнення Росії, знаменують значну зміну в імміграційній політиці США. Ця подія породжує складні юридичні, матеріально-технічні та політичні питання.
Юридична влада та повноваження президента
Президент США має широкі повноваження з питань імміграції, зокрема відповідно до розділу 212(f) Закону про імміграцію та громадянство (INA). Це положення дозволяє президенту призупинити в'їзд будь-яких іноземців або класів іноземців, які вважаються шкідливими для інтересів Сполучених Штатів. Історично склалося так, що цей орган використовувався для реалізації політики, як-от Протоколи захисту мігрантів (програма утримання людей, які подали заяву про притулок у Сполучених Штатах, на мексиканському кордоні в Мексиці до прийняття рішення) і заборони на поїздки для окремих осіб. Однак скасування притулку або так званого «тимчасового захищеного статусу» (TPS) для осіб, які вже знаходяться в країні, представляє окремі юридичні проблеми.
INA надає міністру внутрішньої безпеки право скасовувати візи або статус умовно-дострокового звільнення за «поважної та достатньої причини». У справі «Буарфа проти Майоркаса» Верховний суд підтвердив, що такі дискреційні рішення, як правило, не підлягають судовому контролю. Тим не менш, масове позбавлення правового статусу, особливо для осіб з країни, охопленої війною, може зіткнутися з правовими викликами на конституційних підставах, включаючи належний процесуальний захист (право кожної постраждалої особи на індивідуальний розгляд обставин її справи незалежним і неупередженим судом).
Судове реагування та можливість затримання
Федеральні суди історично відігравали певну роль у перевірці виконавчих дій щодо імміграції, особливо коли широкі політики потенційно порушують права особи. Масові депортації українців, враховуючи триваючий конфлікт на їхній батьківщині, ймовірно, спричинять судові оскарження. Суди можуть видавати судові заборони, відстрочувати або припиняти такі дії, особливо якщо наводяться аргументи щодо порушення належної правової процедури або гуманітарних проблем.
Логістичний аспект утримання великої кількості осіб, які очікують депортації, викликає страх. Система утримання під вартою іммігрантів у США вже напружена, і розміщення ще сотень тисяч людей, швидше за все, перевищить поточні можливості, що призведе до гуманітарних та адміністративних проблем, оскільки буде незрозуміло, де будуть утримуватися постраждалі особи в очікуванні розгляду їхніх окремих справ; і сам процес перевірки для майже чверті мільйона людей на додаток до зусиль нинішньої адміністрації США депортувати нелегальних мігрантів з інших країн. Переважна більшість українців, які перебувають у Сполучених Штатах, не перебувають у країні нелегально, і нелегальні іммігранти до Сполучених Штатів, безумовно, матимуть перевагу над українцями, які в’їхали та перебувають у країні законно.
Перспективи Конгресу та виборчі міркування
Очікується, що пропозиція скасувати правовий статус українців викличе різну реакцію Конгресу. Законодавці, які співчувають становищу України, можуть виступити проти таких заходів, посилаючись на гуманітарні зобов’язання та конфлікт, що триває. І навпаки, ті, хто виступає за посилення імміграційного контролю, можуть підтримати позицію президента.
Виборчі наслідки також значні. Американці українського походження становлять помітні спільноти в таких штатах, як Пенсільванія та Огайо. Відчуження цих виборців може мати наслідки на майбутніх виборах, особливо якщо вони сприймуть дії адміністрації як несправедливі щодо своїх співвітчизників.
Законодавчі вимоги та здійсненність
Здійснення масових депортацій може вимагати законодавчої підтримки, особливо якщо суди дійдуть висновку, що чинне законодавство не надає виконавчій владі таких широких повноважень. Прийняття нового законодавства вимагатиме проходження розділеного Конгресу, де часто важко отримати підтримку обох партій, зокрема в Сенаті, де багато сенаторів-республіканців підтримують українську справу.
Логістичні проблеми депортації
Депортація 240 000 осіб створює величезні логістичні перешкоди. Через закритий повітряний простір України через конфлікт прямі рейси неможливі. Співпраця з сусідніми країнами, такими як Польща, була б важливою для полегшення транзиту. Однак забезпечення такої співпраці є невизначеним, особливо якщо ці країни виступають проти депортацій, відмовляють у дозволі на приземлення або хвилюються, що депортовані українці в кінцевому підсумку застрягнуть у їхніх країнах, створюючи навантаження на їхні ресурси соціального забезпечення.
Оцінюючи необхідні ресурси, припускаючи, що комерційний літак може перевозити приблизно 300 пасажирів, знадобиться приблизно 800 рейсів, щоб депортувати 240 000 осіб. Координація такої операції призведе до напруження ресурсів і зіткнеться зі значними матеріально-технічними перешкодами, а також буде коштувати надзвичайно дорого.
Гуманітарні проблеми та спроможність України
Змусити українців повернутися в умовах війни, що триває, викликає глибокі етичні та гуманітарні проблеми. Багато біженців покинули регіони, які зараз перебувають під російською окупацією, або зони активного конфлікту. Їх повернення може поставити під загрозу їхнє життя та порушити міжнародні принципи невидворення, які забороняють повертати осіб у місця, де їм загрожує серйозна загроза.
Крім того, інфраструктура України серйозно зруйнована через війну, що обмежує її здатність реінтегрувати велику кількість репатріантів. Такий приплив міг би посилити гуманітарну кризу, яка існує в Україні під час війни, і дестабілізувати зусилля щодо відновлення.
Потенційні політичні мотиви
Деякі аналітики припускають, що заява Президента може бути стратегічним кроком для тиску на Україну, щоб вона прийняла мирну угоду з Росією за посередництва США. Використовуючи правовий статус українських біженців, адміністрація могла намагатися вплинути на переговорну позицію України. Однак використання вразливих верств населення як інструменту переговорів викликає етичні питання та може завдати шкоди міжнародному авторитету США.
Висновок
Розгляд скасування правового статусу 240 000 українців у США охоплює складну взаємодію правових повноважень, гуманітарних зобов’язань, матеріально-технічної здійсненності та політичної стратегії. Будь-який крок у цьому напрямку не лише зіткнеться зі значними юридичними та практичними проблемами, але й матиме глибокі етичні наслідки, вплинувши на життя потенційно сотень тисяч людей і вплинувши на глобальну репутацію США.