Поява безпілотних літальних апаратів (БПЛА), широко відомих як дрони, зробила революцію в сучасній війні. З моменту свого створення і до нинішніх складних застосувань дрони стали ключовими у військових стратегіях у всьому світі. У контексті триваючого конфлікту між Україною та Росією технологія безпілотників не лише змінила тактику ведення бою, але й спровокувала гонку технологічних озброєнь, що призвело до швидкого прогресу та контрзаходів. Ця стаття заглиблюється в історію використання безпілотних літальних апаратів у військових діях, розглядає розвиток конкуренції між Україною та Росією, оцінює поточний стан технологій безпілотних літальних апаратів і досліджує майбутні наслідки безпілотних літальних апаратів для глобальних конфліктів.
Коротка історія дронів у війні
Ідея безпілотного польоту сягає початку 20 століття. Під час Першої світової війни Британський Королівський Літаючий Корпус у 1917 році розробив перший відомий військовий дрон, БПЛА з дистанційним керуванням, призначений для нападу на німецькі дирижаблі. У міжвоєнний період Великобританія розробила «Queen Bee», біплан, переобладнаний для радіокерованих операцій, що призвело до появи терміну «дрон».
Друга світова війна ознаменувалася подальшим прогресом з німецькими літаючими бомбами Фау-1, ранніми крилатими ракетами, які використовувалися в кампаніях терористичних бомбардувань. Епоха холодної війни представила більш складні БПЛА для розвідувальних цілей, кульмінацією чого стало використання дронів, таких як «Піонер» і «Хантер» під час війни в Перській затоці в 1991 році для місій спостереження.
На початку 21 століття безпілотники стали невід’ємною частиною військових операцій, зокрема для цілеспрямованих ударів і збору розвідувальної інформації. Використання армією США озброєних безпілотників у конфліктах на Близькому Сході стало прикладом цього зрушення, підкресливши стратегічні переваги БПЛА в сучасній війні.
Українсько-російський конфлікт: каталізатор інновацій у безпілотниках
Конфлікт, що триває між Україною та Росією, підкреслив критичну роль безпілотників у сучасних бойових діях. Обидві країни широко використовували БПЛА для розвідки, виявлення артилерії та прямих атак, що призвело до швидкого розвитку технологій і тактики безпілотників.
Українська стратегія дронів
Україна використала комбінацію вітчизняних та імпортних безпілотників для посилення своїх військових можливостей. Bayraktar TB2 турецького виробництва був особливо ефективним, наносячи оглядові та високоточні удари по російських цілях. Крім того, Україна зробила інновацію, розгорнувши військово-морські безпілотники, оснащені супутниковими інтернет-системами, для атак на військово-морські активи Росії, демонструючи здатність до адаптації в інтеграції нових технологій у бойові дії.
Використання дронів у Росії
Росія також розширила свої можливості безпілотників, розгорнувши БПЛА як для наступальних, так і для оборонних операцій. Використання безпілотних літальних апаратів-камікадзе іранського виробництва Shahed-136 було помітним аспектом стратегії Росії, націлюючись на українську інфраструктуру та військові позиції. Крім того, Росія розробила системи радіоелектронної боротьби для протидії українським безпілотникам, використовуючи технології постановки перешкод для зриву операцій БПЛА.
Гонка технологічних озброєнь: дрони та контрзаходи
Конфлікт підштовхнув гонку технологічних озброєнь, коли і Україна, і Росія прагнуть випередити одна одну в розробці безпілотників і заходах протидії безпілотникам.
Останні інновації включають розробку оптоволоконних безпілотників і безпілотних літальних апаратів із підтримкою штучного інтелекту. Волоконно-оптичні дрони підтримують безпечне з’єднання через жорсткі кабелі, що робить їх стійкими до перешкод. Безпілотники з підтримкою штучного інтелекту можуть автономно продовжувати місію, навіть якщо зв’язок порушується, що підвищує їхню надійність у складних умовах. Національна гвардія України почала приймати на озброєння ці передові безпілотники, щоб підвищити точність і збільшити радіус дії.
У відповідь на розповсюдження дронів обидві сторони вклали кошти в контрзаходи. Системи радіоелектронної боротьби, здатні глушити сигнали GPS і зв'язку, зазвичай використовуються для нейтралізації БПЛА противника. Крім того, для фізичного перехоплення та знищення безпілотників були застосовані гвинтівки проти дронів та інші кінетичні рішення. Розвиток цих заходів протидії став критично важливим компонентом військових стратегій обох країн.
Оцінка поточного стану технології дронів
Станом на початок 2025 року і Україна, і Росія досягли значних успіхів у розвитку технологій безпілотників, кожна зі своїми сильними сторонами та проблемами.
Україна продемонструвала винахідливість в інтеграції комерційно доступних технологій і розробці місцевих рішень для підвищення можливостей своїх безпілотників. Співпраця з міжнародними партнерами та швидка адаптація нових технологій дозволили Україні підтримувати динамічну та оперативну програму дронів.
Російський підхід зосереджений на розгортанні різноманітних безпілотних літальних апаратів, включаючи безпілотні боєприпаси та вдосконалені розвідувальні БПЛА. Інтеграція можливостей радіоелектронної боротьби для протидії ворожим безпілотникам була помітним аспектом стратегії Росії. Однак залежність від імпортних технологій безпілотників, таких як Shahed-136 іранського виробництва, вказує на області, де внутрішній розвиток може відставати.
Майбутнє війни безпілотників
Прогрес у технології безпілотників, який спостерігався під час українсько-російського конфлікту, ймовірно, вплине на майбутні війни в усьому світі.
Оскільки технологія безпілотних літальних апаратів стає доступнішою, недержавні організації та менші країни можуть придбати передові БПЛА, що потенційно може змінити баланс сил у різних регіонах. Розповсюдження технології безпілотників може призвести до більш асиметричних сценаріїв ведення війни, де традиційні військові переваги пом’якшуються ефективним використанням безпілотників.
Зростання використання безпілотників піднімає важливі етичні та правові питання, зокрема щодо цілеспрямованих ударів, жертв серед цивільного населення та автономності летальних систем. Міжнародні рамки, що регулюють використання безпілотних літальних апаратів у військових діях, можливо, потребуватимуть оновлення, щоб вирішити ці проблеми, забезпечивши дотримання гуманітарних законів та етичне використання технологій.
Передача технологій для воєн деінде
Еволюція війни безпілотників, прикладом якої є конфлікт між Україною та Росією, підкреслює трансформаційний вплив сучасних технологій безпілотників у війнах у всьому світі. Зброя завжди розмножується. Незабаром у конфліктах по всьому світу використовуватимуться технології безпілотників, особливо тому, що безпілотники можуть бути дуже дешевими. Це може призвести до стримування залучення великих держав до іноземних конфліктів, оскільки відносно низька ціна на безпілотники врівноважує чашу терезів між бойовими особами, які мають більше ресурсів, і тими, хто їх не має. Крім того, великі держави можуть самі розробити величезні армії безпілотників, здатних літати зі штучним інтелектом і без оператора, створюючи антиутопічне майбутнє, у якому війни ведуться без учасників бойових дій: лише жертви.