Відродження угоди «Чорноморське зерно».

Перспективне відновлення чорноморської зернової угоди стало ключовою темою поточних переговорів між Сполученими Штатами та Російською Федерацією сьогодні в Ер-Ріяді. Ця угода, спочатку укладена за посередництва Туреччини в 2022 році, була розроблена для вирішення проблем глобальної продовольчої безпеки, загострених вторгненням Росії в Україну. Угода сприяла безпечному проходженню експорту українського зерна через Чорне море, зокрема з Одеського порту, гарантуючи, що постачання продовольства на Близький Схід і в Африку не було серйозно порушено. Натомість Росія отримала часткове звільнення від банківських санкцій, що дозволило експорту її сільськогосподарської продукції вийти на світові ринки.

Походження та умови чорноморської зернової угоди

Чорноморська зернова ініціатива була заснована на тлі зростаючого геополітичного тиску, оскільки блокада українських портів, включаючи Одеський, призвела до підвищення цін на продукти харчування, особливо в регіонах, які сильно залежать від українського зерна, таких як Близький Схід і Північна Африка. Туреччина, використовуючи свою стратегічну позицію, контролюючи доступ до Чорного моря через протоку Босфор, успішно виступила посередником у укладенні угоди за підтримки ООН.

Угода, підписана 22 липня 2022 року, передбачала, що ВМФ Росії утримується від нападу на торгові судна, які використовують Одеський порт для перевезення зерна. У свою чергу, західні держави, насамперед Сполучені Штати та Європейський Союз, погодилися пом’якшити певні фінансові обмеження на експорт російської сільськогосподарської продукції, включаючи дозвіл на транзакції через систему SWIFT для окремих російських банків, які займаються торгівлею продуктами харчування та добривами.

Розрив Угоди

Незважаючи на угоду, Росія періодично зривала поставки зерна через військові дії проти чорноморської інфраструктури України. Напади на Одеський порт і торгове судноплавство тривали, що зрештою призвело до зриву угоди в середині 2023 року. Виправданням для виходу з угоди Москва назвала невиконані зобов'язання щодо послаблення банківських санкцій. Відтоді Одеський порт залишається сильно мілітаризованою зоною, яка часто обстрілюється російськими ракетами та безпілотниками. Триваюча деградація портової інфраструктури створила значні проблеми для будь-якої оновленої угоди щодо експорту зерна.

Поточна ситуація в Одеському порту та військово-морський потенціал Росії

Одним із факторів, який потенційно може сприяти відродженню чорноморської зернової угоди, є нещодавня стратегічна зміна в операціях російського флоту. Через успішні українські атаки з використанням водних безпілотників і ракет "Нептун" російський Чорноморський флот в основному відступив зі своєї основної бази в Севастополі, в Криму, перебазувавши судна через Азовське море і вгору по російських річках до безпечніших гаваней. Потоплення ключових російських військових кораблів, у тому числі флагманського корабля флоту «Москва», суттєво зменшило здатність Росії розміщувати військово-морську силу в регіоні.

Однак, незважаючи на скорочення військово-морської присутності, Росія зберігає величезні ракетні та безпілотні можливості на своїй базі в Сімферополі в Криму, які вона продовжує використовувати для ударів по Одесі та інших українських цілях. Будь-яка перспективна угода повинна враховувати постійну загрозу російських повітряних атак, що вимагає як посилення протиповітряної оборони в Одеському порту, так і, можливо, міжнародних гарантій безпеки.

Проблеми в пожвавленні угоди

Для реанімації Black Sea Grain Deal потрібна серйозна реконструкція Одеського порту. Значна частина інфраструктури порту була пошкоджена, і швидкі зусилля з відновлення були б необхідними для відновлення його функції як основного центру експорту зерна. Швидкість реконструкції залежить від фінансової підтримки західних країн і гарантій безпеки від подальших нападів Росії.

Інший важливий аспект переговорів передбачає визначення того, яку форму послаблення санкцій можна запропонувати Росії в обмін на її участь в угоді. Хоча Сполучені Штати можуть запропонувати послабити обмеження на торгівлю російською сільськогосподарською продукцією, ефективність таких заходів буде обмежена без відповідних дій з боку Європейського Союзу. Якщо Європа відмовиться послабити санкції, Москва може сприйняти запропоновані стимули як недостатні. Європа не бере участі в переговорах, які сьогодні відбуваються в Ер-Ріяді.

Механізми примусу та роль Туреччини

Відроджена угода вимагатиме надійних механізмів примусу для забезпечення відповідності. Однією з можливостей є розгортання військово-морських сил третіх сторін для супроводу торгових суден, тим самим стримуючи російське втручання. Однак, відповідно до Конвенції Монтре, Туреччина контролює прохід військових кораблів через протоку Босфор (що веде між Чорним і Егейським морями) і раніше використовувала свої повноваження щодо обмеження входу військових кораблів у Чорне море. Бажання Анкари дозволити міжнародні сили безпеки — незалежно від того, чи вони складатимуться з НАТО чи держав, що не входять у блок — матиме вирішальне значення для визначення доцільності виконання угоди.

Перспективи успіху

Незважаючи на те, що переговори в Ер-Ріяді дають можливість реанімувати чорноморську зернову угоду, її життєздатність залежить від кількох умов:

1. Дотримання Росією зобов’язань щодо ненападу – Москва повинна погодитися припинити напади на Одеський порт і торговельні судна.

   
   

2. Реконструкція Одеського порту – Швидка реконструкція має забезпечити здатність порту обробляти експорт зерна.

   
   

3. Пом’якшення санкцій прийнятне для Росії – Сполучені Штати і, можливо, Велика Британія та Європейський Союз повинні запропонувати відчутні стимули.

   
   

4. Механізми забезпечення безпеки. Для запобігання порушенням може знадобитися залучення надійних військово-морських сил третьої сторони.

   
   

5. Співпраця Туреччини – згода Анкари сприяти заходам безпеки буде важливою.

   
   

Без виконання цих умов будь-яку угоду, досягнуту в Ер-Ріяді, може спіткати та ж доля, що й попередню угоду, яка в кінцевому підсумку не зможе забезпечити безпечний експорт українського зерна, оскільки Росія просто виведе (як вона це зробила раніше) і відновить наступальні операції проти Одеської області. Тим не менш, нинішній геополітичний ландшафт — зокрема, зменшення військово-морської присутності Росії — створює потенційні можливості для дипломатичного прогресу. Успіх цих переговорів залежатиме від здатності учасників переговорів побудувати міцну, дійсну структуру, яка задовольняє всі залучені сторони.