Воєнна економіка України: стійкість перед обличчям конфлікту
- Matthew Parish
- 11 трав.
- Читати 7 хв
Більше двох років тому, після початку повномасштабного вторгнення однієї з найбільших військових держав світу, економіка України, хоч і постраждала, ще далеко не зруйнована. Ззовні легко припустити, що країна, що перебуває у стані війни, міста якої зазнали повітряних бомбардувань, а інфраструктура якої систематично атакується, зануриться у хаос та економічний параліч. Однак по всій Україні супермаркети добре забезпечені, громадський транспорт продовжує працювати, а фабрики та ферми відновили виробництво навіть під загрозою ракетних ударів. Тут ми досліджуємо надзвичайну стійкість, адаптацію та міжнародну підтримку, які лежать в основі економічного виживання України, а також вирішуємо структурні вразливості, такі як безробіття та нестабільність доходів, які продовжують кидати виклик довгостроковому економічному здоров'ю країни.
Стійкість: економіка, яка відмовилася зазнати краху
На початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року економіка України зазнала нищівного удару. За даними Національного банку України (НБУ), ВВП у 2022 році скоротився майже на 30%. Експорт був паралізований, особливо з портів Чорного моря; ключові промислові центри, такі як Маріуполь і Сєвєродонецьк, були окуповані; а мільйони українців були внутрішньо переміщені або змушені залишити країну.
Однак, попри цю початкову економічну травму, Україна не зазнала системного колапсу. До кінця 2023 року ВВП повернувся до помірного зростання, і НБУ оцінює відновлення приблизно на 5%, зумовлене експортом сільськогосподарської продукції, діяльністю з реконструкції та внутрішнім споживанням. Стійкість української економіки набула кількох форм:
Функціональні сектори логістики та роздрібної торгівлі: Навіть під бомбардуваннями великі роздрібні торговці, такі як АТБ, Сільпо та Епіцентр, підтримували ланцюги поставок та швидко відновлювали роботу магазинів. Такі міста, як Харків та Миколаїв, які зазнали прямих обстрілів, зараз повідомляють про майже нормальний доступ до продуктів харчування, ліків та споживчих товарів.
Стабільна фінансова система: Ранні кроки НБУ щодо фіксації обмінного курсу, запровадження контролю за рухом капіталу та забезпечення банківської ліквідності запобігли обвалу валюти. Українські банки, спираючись на стійку цифрову інфраструктуру, продовжували працювати навіть у зонах конфліктів, завдяки таким сервісам, як «Дія», платформа електронного урядування, яка вела документацію та доступ до соціального забезпечення.
Витривалість сільського господарства: українські фермери, навіть під впливом авіаударів та замінованих полів, успішно засівали та збирали врожай на мільйонах гектарів. Часткове відновлення чорноморських зернових коридорів та сухопутної логістики через ЄС допомогло переміщенню товарів та підтримці сільської економіки.
Адаптація: Інновації воєнного часу в різних секторах
Однією з вражаючих рис економіки України воєнного часу була її здатність до адаптації. Великі та малі підприємства переоснащувалися для війни, переїжджали до безпечніших регіонів або змінювали свою діяльність, щоб задовольнити нові внутрішні потреби.
Промислове переміщення та технічне переоснащення: Оскільки східні регіони поблизу лінії фронту стали нежиттєздатними, тисячі підприємств перемістилися на захід. Урядова програма переміщення сприяла цим переміщенням, зокрема до Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей на заході країни. У багатьох випадках заводи відновили роботу протягом кількох тижнів після переселення.
Зростання оборонного сектору: виробництво озброєння в Україні різко зросло. Такі компанії, як «Укроборонпром», та приватні фірми, як «Практика» та «Аеророзвідка», розширили виробництво дронів, бронетехніки та боєприпасів. Зокрема, різко зросло вітчизняне виробництво дронів, і тисячі невеликих технологічних стартапів роблять свій внесок у військові інновації.
Цифрова трансформація: Додаток «Дія» підтримує не лише державні послуги, але й соціальне забезпечення, перевірку особи та подання податкової декларації, що дозволяє державі функціонувати в цифровому режимі в умовах фрагментованої географії. Фінтех та електронна комерція процвітали навіть посеред війни, частково завдяки вже існуючій силі ІТ-сектору України.
Ця підприємницька гнучкість нагадує ідею австрійського економіста Йозефа Шумпетера про «творче руйнування», згідно з якою криза каталізує нові форми продуктивності та організації. Українська стійкість не просто реактивна — вона проактивна та креативна, будуючи економіку воєнного часу, здатну до майбутньої реконструкції.
Міжнародна підтримка: рятівне коло макроекономічної стабільності
Економічна безперервність України була б неможливою без масштабної та сталої міжнародної підтримки. Ця підтримка набула кількох форм:
Пряма бюджетна допомога: Сполучені Штати, Європейський Союз та інші партнери надали понад 45 мільярдів доларів прямої фіскальної допомоги з 2022 по 2024 рік. Ці кошти допомагають Україні покривати зарплати державного сектору, пенсії та надзвичайні витрати, не друкуючи гроші та не провокуючи гіперінфляцію шляхом запозичень на міжнародних ринках.
Пакети МВФ та Світового банку: У 2023 році Україна отримала чотирирічну розширену фінансову угоду МВФ на суму 15,6 мільярда доларів США, яка залежить від досягнення етапів реформ. Світовий банк координував розподіл коштів на соціальний захист, реконструкцію та інституційні реформи.
Лібералізація торгівлі: ЄС призупинив дію тарифів на український експорт і розширив автомобільну, залізничну та портову логістику в рамках ініціативи «Смуги солідарності». Це відкрило нові ринки та маршрути для заміни тих, що були втрачені через російську агресію.
Приватні інвестиції в критично важливу інфраструктуру: Хоча прямі іноземні інвестиції загалом скоротилися, цільовий приватний капітал повертається в такі сфери, як ремонт енергомережі, кібербезпека та агрологістика, часто підкріплений страхуванням ризиків від багатосторонніх банків.
Міжнародна підтримка – це опора, яка тримає державний сектор України та стабілізує її макроекономіку. Водночас вона також порушує проблему залежності від донорів та ризик економічної вразливості, якщо допомога припиниться у довгостроковій перспективі.
Структурні дисбаланси: безробіття, низька заробітна плата та відтік робочої сили
Хоча загальна макроекономічна картина демонструє стійкість, реальність для багатьох українців залишається економічно нестабільною.
Безробіття: Війна призвела до масових звільнень підприємств та працівників. У 2023 році офіційний рівень безробіття коливався на рівні близько 20%, причому у прифронтових регіонах показники були набагато вищими. Неформальний сектор поглинув частину цієї робочої сили, але неповна зайнятість залишається поширеною.
Низька заробітна плата та тиск на вартість життя: Зарплати в державному секторі, хоча й виплачуються, стагнували, тоді як ціни, особливо на енергоносії, імпортні товари та житло в безпечніших регіонах, зросли. Багато внутрішньо переміщених осіб (ВПО) виживають на скромні стипендії та випадкову роботу.
Відтік мізків та робочої сили: Мільйони українців, особливо кваліфікованих фахівців та молодих працівників, залишаються за кордоном. Довгострокові демографічні наслідки, зокрема втрата робочої сили в освіті, охороні здоров'я та ІТ, переслідуватимуть післявоєнне відновлення, якщо їх не подолати за допомогою стимулів для повернення біженців та стратегій реінтеграції.
Ці проблеми посилюються психологічним напруженням та соціальною фрагментацією, що породжує загрозу того, що економісти розвитку називають подвійною економікою: де частини економіки функціонують добре (наприклад, оборонні технології, сільське господарство), тоді як інші, особливо соціальне забезпечення та послуги, відстають або деградують.
Висновок: Економіка всупереч поразці
Воєнна економіка України – це історія парадоксів: руйнування та зростання, інновації та дефіцит, міжнародна залежність та внутрішня винахідливість. Магазини залишаються заповненими, а міста функціонують не тому, що війни немає, а тому, що українське суспільство – уряд, бізнес та громадянське суспільство – знайшло спосіб її пережити.
Війна змусила Україну перебудувати свою економіку для виживання, стійкості та продуктивності військового часу. Але хоч це й вражає, ціна цього висока. Не можна ігнорувати безробіття, стагнацію заробітної плати та демографічні зміни. Перемога на полі бою зрештою має бути підкріплена стійкою та інклюзивною економікою мирного часу, яка відбудує втрачене та поверне можливості всім українцям.
Повна історія економічних воєнних зусиль України — це не лише історія оборони, а й історія рішучості жити повноцінно та вільно, навіть посеред війни.
---
Макроекономічний огляд України: 2021–2025 роки
Зростання реального ВВП (річна зміна у відсотках)
Рік | Зростання реального ВВП (%) | Коментар |
2021 рік | +3,4% | Відновлення після COVID; стабільний внутрішній попит та зростання експорту. |
2022 рік | –28,8% | Різкий крах через повномасштабне вторгнення Росії: зруйнована інфраструктура, масове переміщення населення, зупинка інвестицій. |
2023 рік | +5,3% | Часткове відновлення, зумовлене стійким сільськогосподарським сектором, відновленням торговельних коридорів та припливом іноземної допомоги. |
2024 рік | +2,9% | Помірне зростання, незважаючи на обмеження інфраструктури та енергетики; підтримка донорів та допомога у відбудові відіграють певну роль. |
2025 (проект) | +2,0% | Зростання залишається стримуваним нестачею робочої сили, триваючими військовими операціями та обережністю інвесторів. |
Рівень інфляції (на кінець року, %)
Рік | Рівень інфляції (%) | Коментар |
2021 рік | 10,0% | Зумовлене волатильністю світових цін на сировинні товари та зростанням заробітної плати всередині країни. |
2022 рік | 20,1% | Перебої в ланцюгах поставок під час війни, нестабільність валюти та різке зростання цін на продукти харчування. |
2023 рік | 5,9% | Покращена монетарна стабільність; інфляція сповільнилася завдяки контролю цін та стабілізації логістики. |
2024 рік | 9,7% | Інфляційний тиск повертається через дефіцит енергоносіїв та монетизацію дефіциту бюджету. |
2025 (проект) | 6,9% | Очікується поступовий спад з відновленням ланцюгів поставок та жорсткішою монетарною політикою. |
Рівень безробіття (% від робочої сили)
Рік | Безробіття (%) | Коментар |
2021 рік | 10,5% | Помірне безробіття відображає довгострокові структурні проблеми. |
2022 рік | ~20,0% | Втрати робочих місць внаслідок переміщення, закриття підприємств та окупації територій. |
2023 рік | ~18,0% | Деяке відновлення, особливо в будівництві та логістиці; більшу роль відіграє неформальна економіка. |
2024 рік | ~14,0% | Постійне покращення, хоча регіональні відмінності залишаються значними. |
2025 (проект) | ~12,0% | Очікується поступова нормалізація, але проблеми зберігаються у східних та південних регіонах. |
Дефіцит державного бюджету (% від ВВП)
Рік | Дефіцит бюджету (%) | Коментар |
2021 рік | –3,5% | Стабільне фінансове управління з керованим зовнішнім фінансуванням. |
2022 рік | –17,0% | Масштабні витрати воєнного часу, падіння податкових надходжень та залежність від екстрених іноземних грантів та позик. |
2023 рік | –20,6% | Збереження високого дефіциту через оборону, пенсії та підтримку ВПО. |
2024 рік | –20,6% | Бюджетне навантаження зберігається, незважаючи на деяке збільшення доходів; фінансування донорів залишається критично важливим. |
2025 (проект) | –18,2% | Незначне покращення завдяки зусиллям з реконструкції, що сприяють збільшенню зайнятості та збору податків. |
Зведені спостереження
Стійкість та адаптація: Незважаючи на руйнівний шок 2022 року, економіка України продемонструвала надзвичайну здатність до адаптації, зберігаючи функціональні ринки, відновлюючи експорт через Дунай та сухопутні коридори, а також використовуючи цифрові послуги.
Макроекономічне управління: Національний банк України відіграв ключову роль у стабілізації валюти та управлінні інфляцією, навіть за умов воєнного стану.
Майбутні виклики:
Постійний дефіцит бюджету через воєнні витрати та залежність від іноземної допомоги.
Регіональна економічна фрагментація, особливо на окупованих або оспорюваних територіях.
Зміни на ринку праці через міграцію, військову службу та знищення робочих місць.
Можливості:
Міжнародна допомога та подальше фінансування реконструкції (наприклад, рамкова угода про вступ до ЄС).
Стійкість сільського господарства, особливо в центральній та західній Україні.
Цифрові та фінтех-інновації, зі зростаючим ІТ-сектором, незважаючи на війну.
Список літератури: Економіка України часів війни
Загальні огляди та аналіз на основі даних
Центр економічної стратегії – Економіка України під час війни
https://ces.org.ua/en/tracker-economy-during-the-war
Постійно оновлювана панель даних з даними про ВВП, інфляцію, безробіття та експорт/імпорт.
Національний банк України – Звіти про інфляцію
Детальні щоквартальні звіти з аналізом інфляційного тиску, монетарної політики та прогнозів.
Світовий банк – Огляд економіки України (різні роки)
https://www.worldbank.org/en/country/ukraine
Авторитетні макроекономічні оцінки, прогнози зростання та галузевий аналіз.
Звіти МВФ щодо України
https://www.imf.org/en/Countries/UKR
Включає огляди макроекономічної стабілізації, іноземної допомоги та умов фіскальної політики.
Стійкість, реконструкція та економічна політика
CEPR / VoxEU – Економіка війни в Україні
За редакцією Юрія Городніченка та ін.
https://voxeu.org/article/economics-war-ukraine
Збірка есеїв провідних економістів, що аналізують, як Україна продовжує функціонувати в економічному плані.
Брейгель – Післявоєнне відновлення України: політика стійкості
Досліджує фіскальну політику, інвестиційний клімат та інституційні реформи, необхідні для довгострокового відновлення.
Атлантична рада – Економічна стійкість України посеред війни
https://www.atlanticcouncil.org
Охоплює державні фінанси, координацію допомоги та роль державних підприємств у воєнній економіці.
Міжнародна допомога, торгівля та інтеграція
Європейська Комісія – Солідарність ЄС з Україною
Детальна інформація про пакети фінансової підтримки, лібералізацію торгівлі та довгострокові процеси приєднання.
Звіти USAID та ЄБРР щодо бізнес-сектору України
https://www.ebrd.com/what-we-do/economic-research-and-data.html
Зосереджується на підтримці малого та середнього бізнесу, сільському господарстві, логістиці та цифровій стійкості.
Галузеві дослідження
ПРООН – Експрес-оцінка збитків та потреб в Україні (2022–2024)
Розподіл пошкоджень та потреб у відновленні за інфраструктурою, житловим фондом та комунальними послугами.
Інститут KSE (Київська школа економіки) – Звіти про ділову активність
Часті опитування щодо бізнес-очікувань, промислового виробництва та перебоїв у ланцюгах поставок.
Чатем-Хаус – Енергетична безпека України та адаптація до воєнного часу
Поглиблений аналіз того, як Україна витримала атаку на свою енергетичну систему.
Рекомендовані книги
Тімоті Еш (ред.) – Відбудова України: принципи та політика
Очікується публікація у видавництві CEPR Press – Комплексна дорожня карта економічної та інституційної перебудови.
Юрій Городніченко, Ілона Сологуб – Економіка у воєнний час
Доступний, але водночас детальний виклад політичних рішень, зроблених Україною під час війни.
